Туман випливав

Містерія

Обізвалися струни легеньким гомоном

Осміхнулися струни потухлими болями.

Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений

Нерви тремтіли нитками голими.

Туман випривав з-за гір моторошних

Багровість заходу офонив в пекельну містерію

Никли дерева, мізерно позгиналися постаті —

Бурі, Великій, Таємній Бурі відчиняйте двері.

21. VI. 1917. Владивосток