Тупі фанати Джеррі Хейл

Культ Джере-Джере, ой лишень, яка трагікомедія,

Фанати скачуть, мов пророки нової епохи.

Я лиш сказала «не люблю» — і все, кінець всесвіту,

Мене вже хрестять на вогні їхньої віри глухої.

Вони шепочуть: «Джерело!», вони кричать: «Святі з нами!» —

А я дивлюсь і думаю: ну й ритуали в вас, мамі.

Бо що за пісня? Мотивашка, змазана медом та слізьми,

А ви з неї зробили Біблію зі вставками про сни.

О, босі по лезу, о, Діва Марія в підтексті,

Хіба не бачите, як смішно це виглядає зблизька?

Я ж не казала: «Її не слухайте!» — ні,

Я просто сказала: «Це не моє», а у них одразу — війна.

І ось стою я перед ними, «лярва», «зло», «не та»,

Вони кричать про святість текстів, що й самі не дочитали.

Ну що ж, кричіть. Бо ваш культ — це просто гра,

Де більше віри, ніж змісту, і більше пафосу, ніж правди.

А я? Я сміюся. Бо не боюсь ваших фраз.

Я не вклоняюсь ідолам, навіть коли це тренд сезону.

А ви продовжуйте манівцями йти в екстаз —

Мені ж цікаво спостерігати ваші ритуали з боку.