тут гнізда мов човники...

тут

гнізда мов човники

залишені на рифах гілок

при відступі вод —

вони так довго чекали

у спокої й безрусі

що переметнулись на їхній бік

тут

око яке не вбирає в себе

ні зелений ні синій

завжди позирає у спину

а отже завжди невловне

тут

серед тріо

каміння лишайників і грибів

здається лише останні

так-сяк дотягують до життя:

поганка блідне сама від себе,

мухомори принаймні

грають з відкритими картами,

білі ростуть навіть з-під

каменюк —

ці гранітні розкидані одоробла

може колись складали якесь одне

з вилицями й щелепами

з велетенським

роззявленим ні до кого ротом

що прагнув якнайточніше

вимовити тишу

імовірно

йому вдалося

22.03.25