“Тут ліс повалений лежав”

Тут ліс повалений лежав,

гіллям трупіни прикривав

немовби сам себе чімхав

і падав, де стояв.

Тоді настала тут весна,

змагались води і вітри,

і в сонці зблиснула згори

сокира замашна!

Вже я: “Дитину забери!” –

кричу очима діда з дна

старого міста.