Тут Рідна земля

Їде потяг крізь ниви та поля

Тягне пісню, що тут Рідна земля

Що навколишні дуби

Пам’ятають жах війни

Запах попелу, золи й вогню

«Братську любов», та братську брехню

Де барвінок посеред згарища росте

Де мала квітка кохання спогад береже.

В цих дубах одвічний дух живе

Танцює в кронах, світиться в очах

Вогонь запалює в наших серцях.

І коли чуємо, як вітер лоскоче гілля

Ми пам’ятаємо, що тут Рідна земля