Твій дар

Потрібно мати дар казати очевидне

і зовсім не важливо де є твоє місце,

з'явися і скажи у очі щось спритне

і зникни, показуючи всім, що гріх це.

Ти маєш дар у інших сковувати волю,

а іншим — чарувати піднебіння,

де лиш торкаєшся чудовою собою

до ручки мармурового склепіння.

І цей ось вірш - написаний тобою,

ти водиш чарами сама по картці.

Слова, що виросли в траві імлою,

зсипаючи слова по мокрій чарці.

Не розуміючи нічого і ні з ким,

не хотячи нікого і ніколи,

озброївшись лише навіянням самим,

гріха ти робиш лиш оскоми.

Засни і не стуляючи очей

чаруй та позамутнюй мокрі голови,

бо невідомо, скільки ще ночей

тобі показувати людям сторони.