Твій друг

Я стомився збирати сині ківі

Хоч вони і стиглі, хоч і не злостиві

Хоч на них на ринку зараз гарна ціна

Хоч від них і пʼянієш як від вина

Я стомився вдавати що світ чорно-білий

Що він лише добрий, і не злостивий

Що я знаю що роблю, і куди я іду

Що завтра настане, а не піде в трубу

Мені речі казали, такі гарні речі

Що ми створені нащось, для чогось, доречі

Що зірки сяють мантрами, сенсом, знанням

А це все маячня, я бреду навмання

Сенси стали словами, а слова як папір

В них так мало нас з вами, і багато так дір

Я не вмію відчути, подих мій тепер стон

Навіть збір отих ківі то тепер мовєтон

Люди, де ви? Я хочу відчути що тут

Просто не вистачає посмішок, теплих рук

Складно бути і жити, коли пустка навкруг

Де ти, правда? Повір, я твій відданий друг.