Твій голос

Він подумки схопився за голос теплий.

Навпроти вечірнього сонця початку осені,

За його плечима розсіювалась мала циферблатна стрілка,

Без хвилинної стрілки.

З її ходою,

А точніше, з її відходом виникали питання,

На які не знаходиш жодних пристойних відповідей. Наприклад,

Той теплий голос, потрохи ставав холодним,

Минуле зникало з мови, відмираючи осінню,

Немов тіло скуте недугою чи якоюсь хворобою,

З часом одужало, зміцніло і все забулося.

Залишалась поезія, залишалась музика струнних,

Натхненних альтів, цілий оркестр, що грає твою симфонію.

Чуєш?

Голос буває фальшивить в сердечних деках,

А музика, музика, музика, мабуть ніколи.

Вона розливається із невідомості,

Виникає з сонця, що розсіює тіні,

Вона виникає в твоєму тілі,

Спочатку, як теплий,

Літеплий голос.

15.09.2023