Твій/мій світ

 Я ледви чутно пальцями торкнусь

Твого недозруйнованого світу.

І навіть, якщо сильно захотіти,

Я тут на зовсім трохи обживусь.

Розставлю квіти, книги і свічки.

Пилюка ,що збералась тут роками, 

Сміття, що якось власними руками

Тобі сюди хотілося нести,

Зникає. І хай світло ясне днини

Підлогу гріє, розіллє янтар

Соснова дошка- літній скипидар.

Твій світ -це дім, а дім- не домовина!

І тут з тобою вип'ю трохи чаю,

І ти до мене майже-майже звик.

У власний повертатися смітник 

Я зазвичай не дуже поспішаю...