Твоя доля (157)

Якби ти була сигаретою,

скурив би одним затягом.

І ніби в холодному морі,

я був би твоїм варягом.

Ковтком вогняної води,

чи жменею сірого пороху.

Я був би твоїм індіанцем,

в ковбойську лиху епоху.

Запалом від шашки тротилу,

чи краплею крові в пустелі.

Я був би твоїв вірним псом,

в піщаній старій оселі.

Якби ти була тим храмом,

далеко, ген посеред поля.

Я був би єдиним віруючим,

якщо так захоче доля.