ТВОЯ ПІДКОВА

Коли зоряна ніч перетвориться в синь світанкову

І в оточенні мрій запалає в святому вогні,

Тихо вийду на шлях і на ньому знайду ту підкову,

Що колись ти знайти побажала сумному мені.

І в руках заблищить віддзеркалена мить піднебесна,

І засяє в очах, і в душі забринить, як струна,

І пісенний вінок всім прийдешнім незайманим веснам

Подарує підкова, бо щастя приносить вона.