твоєму слову - не можна вірити...

Твоєму слову - не можна вірити,

Бо несправжній. заблукав у чиїсь думки

Годі вже зуби від злості шкірити.

Врятований будеш. Коли? І ким?

В твоїх марафонах серця́ не виживуть

На твоїх дорогах замерзнуть враження.

Спочатку приго́рнуть, а потім виженуть

гострі слова, холодні, прока́жені.

Приходиш тільки коли геть зле,

після тебе - прірви, пожежі, марення.

Я хочу кричати, прогнати, але!

Окулярів рожевих не знімай з мене…

Побудь ще трохи, уявним, впертим,

Хвилину, день, або рік чи вісім

Побудь ілюзією моїх завмерлих

Рожевих скелець на переніссі...