Твої босі ноги

Твої босі ноги місили болота Болівії,

під вечір боліли щосили,

ти глушила біль німесилом,

а поруч боги лілії білі косили,

сушили і змішували з пилом.

Сквернословили і бісили.

Лілії квіти смерті, поламані, як конверти

лежали в пилюці, в пилюку стерті.

І боги, колись могутні тепер заснічені і обдерті,

просили твоєї допомоги,

обіцяли віддячити сторицею.

Ти на веранді пила каву з корицею

і відганяла їх магією від порога.

А вони, ховаючи, коси за спини

кидали ягоди горобини,

старалися влучити в каву,

але ти не ловила гав,

навіть після важкої днини

Магія спрацювала,

і ні один з них не попав.