“Твої груди, наче свічі”

Твої груди, наче свічі,

Палахтять.

Дві долоні чоловічі

Вже горять.

То горять мої долоні,

І на грудях, і на лоні –

Пальців сто – не п’ять!

Може, я золотою стану

І впаду.

Саме біля твого стану

В грань руду.

Ти – моє святе кострище,

То ж бери мене ще ближче

В пломінь молоду.

Закричи з жалю до мене

Люто й зло,

Щоб моє життя натхненне

Ще жило,

Щоб виймав я – ти ж горіла! –

Біль солодкий з твого тіла,

Як бджоли жало.

***