“Твоїх долонь сяйлива лодь”

Твоїх долонь сяйлива лодь

Несе в космічному просторі

Моєї мислі дивну плоть,

Мов блиск вітрильника на морі.

А на землі, як ночі сміх,

Пожежа в лісі заряхтіла:

То іскри дотиків твоїх

Звіває вітер з мого тіла.

***