У край далекий в тихий час

У край далекий в тихий час

Піду. Ти навіть не помітиш.

Колись казали "ми" і "нас",

Тепер ― десятою дорогою обійдеш.

Ми знали ― разом завжди будем,

Але з'явилося сумління в певний час.

Ми кажемо, що в нас все добре людям,

Та знаємо, що скоро щось розділить нас.

Розіб'є, як розбилась склянка із кришталю,

На тисячі крихких частин малих.

У нас залишаться лиш спогадів деталі

І приємні почуття з минулого від них.