У лікарні

Івасеві Керницькому

В очах ласкава усмішка не згасла,

та хтось сипнув туди піском тривоги

і впала тінь апатії зловісна

на синь зіниць, немов смертельна втома.

Чи в кучерях живуть ще сміховинки,

що їх заплів туди заморський вітер?

Прилип до лікарняної подушки

жмут сивого безладного волосся.

Як розсипати сміх на радість людям,

коли в устах ледь зрозумілий шепіт?

Життя — на кошт позиченого кисню,

і кожен день — різдвяний подарунок.

Вогні — святоіванські і нью-йоркські —

десь попливли в далеке підсвідоме…

Електрокардіограф на екрані

записує найбільшу драму серця.

1979