“У муках, у битвах я, серцем вразливий”

У муках, у битвах я, серцем вразливий,

Цілий усесвіт збагнув.

Тому ходжу по землі юродивим,

Клену-проклинаю війну.

Безглуздя її проклинаю велике,

Лють геростратів нового часу.

Утікши з полону, на зелені вічній

Я, босий апостол, телят пасу.

Годі! Втомивсь од кривавої праці!

Знову блакитним замилуюсь днем!

Декламую в степу Горація.

Читаю телятам: carpe diem*.

1943