У мушлях давніх серед каменю

Отак приблуди сунуть мандрами -

Вони завжди чекають милості,

Неупізнаної Гуцульщини

Їх кличе полум’я незвідане,

Де небо п’є гарячу темряву,

Стожарами завжди підсвічене,

У синяві зорю ховаючи

У хмар білило хвиль засніжених.

Карпатські гори світ зурочливий

І майже зовсім нерозвіданий,

У мушлях давніх серед каменю,

В очах примружено замріяних

В початках Довбуша і Заходу

За батогом Петра прихований,

Щоб не було причини краятись

Шляхами мрій у власних у спогадах.

Тому почни в намисті чорному,

Що оберегом тут вважається

Аби вовків ганяти досвітку,

Аби хмарник з дощем не лаявся…

Abyssalia

Робота

Enrique Leal.