У сфері метафізики

Чи стане ще свідомості

У дзвониках малинових,

Між гойдалками гордості

На крилах стеаринових,

Де білий вуглик сонячний

І спірит порцеляновий

Від ранку кличе райдугу

Для локонів каштанових,

В глуху кропиву трепетну

Аж до кордонів щирості,

Де у повільних лініях

Калина прагне милості,

Де стежка не закінчилась

У сферу метафізики,

Співає дощик падає,

Струмкам пускає бісики?

Чи завітаєм радісні

У вир бузковий з надлишком,

Як солов’ї досвічені

Гучним травневим затишком?