У синьому небі надія літала

У синьому небі надія літала,

Просила людей не втрачати її.

Вмовляла, волала, молила, благала

Аби сподівання знайти хоч чиї.

А люди не вірили і безпорадні

Здавалися горю, нещастю й біді.

Життєві гризоти суворі й нещадні

Покорою вкрили обличчя бліді.

Часи поміняються й кращі настануть,

А втрачену долю не вернеш назад,

І морок і смуток туманом розтануть,

Світитимуть промені ранку розрад.

Ой боженьки ж боже, ой людоньки-люди,

Та що ж воно буде, куди ж бо тепер.

Не світяться очі, ледь дихають груди,

Надії останньої подих завмер.

Знесилено впала додолу надія,

Розбилася в дрізки наївність сумна,

А вранці над світом засяяла мрія

Але без надії недійсна вона ...

27.04.2021