У темноті

А хто там ходить-колобродить,

Де степ наш росами сія?

Хто із тобою флірт заводить?

Хтось зовсім інший, а не я.

Не дорікаю, хай походить,—

Не потурбую палаша.

Чи хоч благеньке зерня зродить

В його душі твоя душа?

Тож хай походить, хай походить,

Потопче стежку між отав!..

А у мені твій кожен подих,

Згадай, хоралами зростав…

То ж хто там ходить-колобродить,

Кого хто кличе з темноти?

Хто марно долю переводить?

Хтось зовсім інший, а не ти.