У темряві

Зварила каву рано-вранці,

Випадково, всі твої слова згадала.

І знову безлад в голові —

Думки заплутались, мов нитки.

Як ти казав: «Кохаю»,

Як залишив наодинці…

Із думками я — одна.

Мабуть, так буде краще. Спокійніше.

Спогади про тебе не щезають.

І всі прохання, обіцянки —

Усе залишилось, минуло…

Десь у темряві.

Я звикну до мовчання.

Не вистачить відваги

Написати знову…