У тихий час, у добру пору

У тихий час, у добру пору

Я сяду у траві під вишнею.

Візьму я ручку і паперу гору ―

Почну творити у душі із піснею.

Згадаю про поля і маки,

Про ніжні почуття людей.

Як іноді сварила мати,

А потім цілувала цілий день.

Згадаю друзів із дитячих років ―

Про те, як ми тоді росли.

Коли тікали із шкільних уроків,

І як у перший клас ішли.

Згадаю я походи історичні

Наших мужніх предків козаків.

І дідусеві казки героїчні

Про Котигорошка і про звірів із лісів.

Усе пройшло, та ми запам'ятали

Те, що для нас є головним.

У пам'яті частинку радості спіймали

І далі рушили в життя шляхом прямим.