У в темряві жертовного вірша

Зненацька знов між кольорових драм

Пісенний лад, фольклор і літні зливи

І правда, без якої долі злам

Нам врешті-решт примариться глузливим...

Та в темряві жертовного вірша,

Чи може двох за викопний денарій,

Між гратами кліток старих віків,

Ми знов хапаємось за той самий сценарій,

Що напророчили нам кобзарі сліпі,

При світлі зорь у боротьбі натхненній

З марнотою в житті отих

своїх шляхів,

Де всіх кінець чекає безіменний…