у вас пороги проросли пшеницею

у вас пороги проросли пшеницею

єство наземне полетіло птицею

я знала вас я була сестрицею

я була братчиком вашому роду

якому колись не було переводу

я та хто ввібрала всю вашу свободу

і не зронивши найменшого слова

в душі віднайшла кожну першооснову

і словом хрестилась й не гілку тернову

й не п’ять колосочків вплітала в волосся

не так вже тепер то колись так велося

у моїм волоссі зерно розрослося

паруються бузьки у моїх венах

ви б знали які в мене очі зелені

яка шовковиста трава в моїх генах

які міцні корені в моїх ногах

розлогий барвистий квітучий шлях

і ви наді мною у слові в зірках

і ви в колосках що плекають пороги

від подиху аж до пролитої крови

від кожного дня і до дня перемоги