У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ

У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ

Гаратали по столиці

Ці́лу ніч потвори

І без голки вишивали

У небі узори.

Ті узори нас не тішать,

Від них не радієм,

Від тих вибухів й узорів

Тремтимо, сиві́єм.

Ні кінця нема, ні краю,

Ма́буть, і не буде,

Та найгірше, що від цьо́го

У нас гинуть люди.

Полювали цілу нічку

На серце Вкраїни,

Наробили біди́-ли́ха,

Зробили руїни.

Ми не спали, ми молились,

Господа благали,

Чи залишимось живими –

Ми ніхто не знали.

Й знову вибухи лунають

В серці України,

Молим Бога вберегти нас,

Вберегти все цінне.

Ну а цінним для усіх нас

Є життя, звичайно,

Аби пекло це скінчи́лось

Чимскоріш, негайно.

Сильні вибухи усюди

І вночі, і вранці,

Ніяк Київ не полишать

Вбивці-голодранці.

І тривоги, і атаки,

І ракети, й дрони,

Гинуть люди, бо потворам

Нема заборони.

І сховатись толком ні́де…

Дві стіни́ і ванна…

Нас вбиває, спопеляє

Нечисть невблаганна.

На якусь секунду тиша,

І знову тривога…

Аби терням затягнулась

Ворогу доро́га.

29.12.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ID: 1005203