У війни такі потворні очі

У війни такі потворні очі

змішані зі склом розбитих вікон,

з блиском найжахливішої ночі.

У війни такі потворні очі…

Хто їм стільки страхоти дає без ліку?

То не очі, то суцільні кулі!

То не гомін, то дитячий плач

на крилі підбитої зозулі!

То не очі, то суцільні кулі.

У війни нема слова «пробач».

Визирають з-попід брів і попелу,

розгортають бурю попелищ.

У війни нема любові й спокою.

Визирають лиш з-під брів і попелу

люті очі звірства і вогнищ.