У життя не вистачає сили

Кожному дітей, онуків сміх...

Чути, вчити щоб усі хотіли

Від душі та серця... - юних всіх...

Десять, сорок років, сім десятків,

Тридцять три, як Господу знайшли...

Втрати матерів та сивих татків,

Горе пізнають страшної мли.

Де, чому Бог, лише... - Випадковість,

Що плекаєм ми незнано як...

Пишем не романи, "хисту" повість

Нариси частіше, зойк... - щеб пак...

Берегти себе не хочем чемно,

Дні та ночі ближнім, ні, - псуєм...

І отримуємо, не даремно,

Боже, вади, горе, всіх ділем.

Схаменіться, люди і тирани,

Добрі, злі, з Кремля війни дебіли...

Є ще час, загоїти всі рани...

Брак життя... - не вистачає сили.