У зустрічі з ним– я застигаю!»
Written 2024-11-09
У зустрічі з ним– я застигаю!
Повітря насичене холодними фарбами
Та сонце пробиває дверні замки
А тиша пробігає сірими стежками
Розділивши, увесь непотріб на кутки
Жереб та кості кинуті на столі
"У цю гру можуть грати обоє"
Замітаю листя , яке лежало під снігами
У ритмі музики піднімаючи мітелку, товчу своїми ногами по землі
На дворі тихо , ні душі. Лиш літають хмари
Білі, як ось ці тюльпани, які росли минулої весни
Усе сміття потрібно викинути,
тоді мене також , сміюсь та думаю, як це виглядає зі сторони. )