Удача/Fortuna

By Алла Піддубна

Удача/Fortuna

Written 2022-07-15

Удача/Fortuna


Мені дорогу перебіг чорно-чорний котик.

І не відчула я невдачі той примарний дотик.

І не вважаю я, що це якась лиха прикмета.

Напевно, то були слова невдатного поета.


Та ні, придумав це народ – все скинув на тварину.

Кого ж іще винити їм?! (Підказку дам: людину).

І вічним уособленням людських рутинних бід

Став вуличний (чи то домашній) геть невинний кіт.


Та чи існує та «удача»? Що ж воно таке?

Чи це підкова? Конюшина? Сонечко, яке

Не пригріває, не голубить, а червоне в цятку;

Що з цього є синонімом удачі й ставить крапку?


А відповідь проста: її давно немає.

«Fortuna fortis adiuvat»* латина промовляє.

Життя – це бумеранг. Що кинув – те і маєш.

Все повертається. Я вірю: ти це запам'ятаєш.


*«Фортуна усміхається сміливим»


13.06.22

Марта Піддубна