Уклін тобі, хліборобе!

Палають у полі поміж пшеницями.

І хочеться так доторкнутись мені

До них та зігрітись, згадати про давнє.

В блакиті волошок скупатися теж,

Немов у безмежному синьому морі,

А із ромашок віночок сплетеш

І йдеш, мов царівна у дивній короні

Серед колосків з золотавим зерном,

Що сонцем та вітром ціловане щедро.

Душі і старання доклав хлібороб,

За працю невтомну вклоняюсь доземно.

2016 р.