Дівчинка...

Дівчинка маленька сяє як зірки...

У вінку з барвінка у руках стрічки,

йде й навколо неї все росте й цвіте,

і весь світ радіє, і земля живе...

Час іде, минає, дівчинка росте,

юною вже стала, та усе іде...

Досі у віночку у руках стрічки,

і весь світ радіє, і співа пташки...

Час все швидше й швидше

так кудись спішить...

Дівчинка маленька виросла у мить,

вже й доросла, сильна, незалежна,

але вже без сяйва, вже не обережна...

Вінок загубила,стрічки сплямувала,

вже і квіти не ростуть, і птахів не має...

Вже й земля не мила, і не милі люди...

Ох дівчино, що ж з тобою буде?!

Як же тобі жити на цім білім світі

Як не дбають про тебе твої рідні діти?

як же тобі жити і горя не знати?

Війну оминути, знов на ноги встати?!

Прошу вас прокинтесь! Схаменіться люди!

Рятуйте дівчину, бо діла не буде!

Пропаде вкраїна, залишаться люди,

а що ж люди, без країни і люди - не люди