УКРАДЕНА ДОЛЯ

ДОЛЯ УКРАЇНИ

Доля України й вишиття,

Ко́ршуном красунечка прибита,

В рідної скалічене життя,

Кров’ю, як водицею залита.

Знищити взялися вороги,

Топчуть, спопеляють нашу неньку,

Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́,

Кулі застрягають у серде́ньку.

Горе, що прине́сла нам орда,

Біль, який доводиться терпіти,

З ворогом вселилася біда…

Ви́стоять рідненькій, не зомліти.

Ки́лимом не встелена земля,

Мінами всіває ворог рясно,

Скрізь сліди убивці-моskаля,

Ірод не дає нам жити щасно.

Шмаття з України, сльози й біль,

Знищена, знівечена красуня,

Стерти із лиця – ворожа ціль.

Довго йтиме від війни відлуння.

Доля України і хрести,

Згарища, могили і руїни.

Як же всі хрести ці пронести́?

Як же відновити наші сті́ни?

02.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

                     ***

Доля України й вишиття

І ця вишиванка нині чорна.

Спалене, понищене життя,

Що попало ніби в тугі жорна.

Вороги нам горе принесли

Й біль, який доводиться терпіти,

І в такі обійми узяли,

Що боїться ненька в них зомліти.

Ріки з крові, з крові береги,

Мінами усіяна рясно.

Постарались кляті вороги,

Щоб не жила Україна щасно.

В шмаття одягнули, в кров і біль.

Знищити задумали неньку.

Зруйнувати все- ворожа ціль,

Але тішаться вони раненько.

Бо за звірства, жахи на землі,

Що в хрестах, у згарищах, руїнах,

Їм горіти в пеклі у вогні

І не бачить Україну на колінах.

03.02.2023 р.

©Стефанія Терпеливець, 2023

ЧОРНЕ І ЧЕРВОНЕ В НАШІЙ ДОЛІ

Доля України й вишиття,

Чорне і червоне в ній сплело́ся,

Сталося в нас кровопролиття,

Го́лови ще й скласти довело́ся.

Боляче нестерпно неньці так,

Що й свідомість мало не втрачає,

Те́рпить біль від орків-посіпак,

Та колін пред ними не згинає.

Згарища тепер замість ріллі,

Зе́рен там нема, та є лиш міни,

Кров стікає по усій землі́,

Серце рветься в неньки-України.

Рі́ки повноводними стають,

Лиш не ті, що з Божою водою,

Кляті вороги все в наступ йдуть,

Нам біду несу́ть вони з собою.

Долю хто таку нам написав?

Може нашу вороги украли?

Та невже день світлий догасав

Й чорні дні тому для нас настали?

Як же нам позбутися орди?

Як нам щасну долю повернути?

Бачити ми будем їх сліди

Й звірства ми не зможемо забути.

03.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ID: 972851