Україна моя далеко

Україна моя далеко.

Там подвір'я моє у квітах,

Там мій дім, там живуть лелеки,

Там збирались онукі й діти.

Дні мене накривають сумом.

Пригощає безсонням журба

І так хочеться ще побачить,

Як цвістимуть калина й верба.

І так хочу я ще побачить

Старий дуб і подвір'я в квітах.

І щасливою посміхатись

Бо радіють усюди діти.

Поряд щирістю сяють люди-

Доброзичливі і красиві.

Неймовірна природа всюди

Мала б бути я тут щасливой..

Мене ж дні накривають сумом.

Пригощають безсонням ночі,

І в своїх нескінчених думах

В Україну лечу щоночі.

Дні ж мене накривають сумом.

Нескінченно щемить журба.

І так хочеться ще побачить,

Як цвістимуть калина й верба.