Українська — найрідніша

Українська — це гірські полонини,

Ріки, що дзвенять, немов кришталь.

Це бабусині казки на вечірні,

І сміх у дворі, і дитячий шал.

Не просто мова — це дім і коріння,

Спогади, запахи літа й снігу.

В ній моє серце, в ній моє зцілення,

Вона тримає мене в рідному колі.

І хоч інші мови — інструменти світла,

Українська — мій компас, мій стяг.

Вона зі мною, коли сумно і глибоко,

І в ній живе мій рідний, теплий храм.