Улица надежды, площадь доброты

До  засмути часом тулиця;

Біле місто... - щось не в такт...

Будь-яка мрій прагне вулиця

Моря синього відтак...

Мила, де ти, краща ж ти, 

Знайде хто твої сліди?

З чудо настрою не йди

Краща Вулиця Надії,

Поруч; - Площа Доброти.

Небо з морем зустрічаються

Синь з блакиттю сна вітрин;

Чудеса зна час трапляються...

- Зустрічей цікавих плин.

Мила, люба, де ти, де ж ти?

Знайде хто твої сліди?

Може Вулиця Надії,

Може Площа Доброти.

Є такі дива, й не віриться,

- Казка знає з юних днів;

Зустрічається, най втілеться

Не відпустить поготів...

Дорога, де ти, де ж ти?

Не шукай слідів сльоти...

Краще Вулиця Надії,

Чари Площі Доброти.

Літній вечір з ночі хилиться

І мільйони з щастям сплять

Не страждає на безсоння

Хлопчаків найкращих рать...

Все залишиться, як мрії,

Уві сні побачиш ти:

Кращу вулицю Надії,

Мрій чарівність Доброти.

Сни хлопчачі, сни пекучі

З ними краще не жартуй

Знані що найвищі кручі,

І небес, шляхи феншуй.

Все залишиться, як мрії,

Уві сні побачиш ти:

Божу вулицю Надії,

Любу площу Доброти.

Казка у житті зустрінеться

Розлучитися без слів...

У дорослих снах трапляється,

А не лише хлопчаків:

Все залишиться, що знається,

Уві сні побачиш ти:

Може вулицю Надії,

Може площу Доброти.

У таке нам диво віриться

Що й у казці не збагнуть...

Місяць враз з тобою стрінеться

Й незбагненна краща суть...

Все залишиться ж, - є мрії,

Уві сні пізнаєш ти:

Може вулицю Надії,

Може площа Доброти."

(Из к/ф "Женатый холостяк")