Улиця

By Семенко Михайль

Сьогодні знов піду на її вулицю

Буду чекать і мріять колисанок

Сьогодні ніч безкрила зорі туляться

І такий бездумно-ласкавий світанок

Сьогодні знов піду на її вулицю

Зараз я вже стриманий і не такий безладний

Багато думав я і зважував дрібниць

Губозміцнивсь рішучий став і владний

Лиш був би я поменше згадний

І мав би серце з криці.

Ви будете сидіть на тім що вчора місці

Але не буду я такий як вчора сам

Так було зле мені і боляче до злісті

Сьогодні я скажу як ми будемо вмісті

Все що незрозуміло вам.

Скоріш скоріш на тиху рідну вулицю

Я хочу цю ніч спати я хочу колисанок

Жду не діждусь як наші душі стуляться

І закружляють в хаосі —

день і ніч і ранок

Сьогодні ввечері я йду на її вулицю.

27. VIII. 1916. Владивосток