Унікальний (160)

By Максим Марков

Written 2024-06-21

Я істерично радий,

усьому, що вже пережив.

Поганому й хорошому,

побачив і купу див.


Без них я не був би собою,

без них і не став би таким.

Без всіх тих подій і емоцій,

не вийшов з води сухим.


Не було б нічого й нікого,

і не уснувало б мене.

Без сміху до сліз, і крові,

усе те серйозне й дурне.


Я створений тим, ким є,

я - обтесане скло водою.

Така доля покладена в руки,

і вже дано ім‘я герою.