Ураган і злива

Хоч ти не мій – та будеш у мені завжди,

Як свіжий подих вітру і ковток джерельної води.

Як ураган, якого я чекала все життя,

Й якому віддала усю себе без крихти каяття.

Ось так у Всесвіті зустрілись Ураган і Злива,

І ця зупинка називалася – « ЩАСЛИВА».

А потім Бог розвів їх - й долі дав,

Її призначив Сонцем, ну а його Він Місяцем назвав.

***