Урок без пояснень

Може ми зустрілись, бо це “карма”

За всі мої гріхи забуті.

Ти прийшов — і розкрилась рана,

Що здавалася давно загоєна в суті.

Я не знала, що біль має форму —

Твого голосу, погляду, тиші.

І тепер моя душа, як платформа,

Де проходять поїзди колишніх.

Ти не вчив любити — лише втрачати,

Рвати на частини мій світ несміливо.

І якщо це урок — то як виживати,

Коли вчитель зникає без слів, як злива?