Усвідомлений крафт

Сторіччям раніше вночі на буфеті

Помер усвідомлений крафт,

Він жив на полиці у жовтій газеті

Під сволоком в ніжних руках.

Гравюрного абрису тиха турбота

Про нього віщала потай

До суші де вітер, Олімп ,позолота

І ранком горів небокрай.

Він був неподільний, хоч знав про окови,

Долоням гарячим радів

Але розчинився, розпалась основа

Для створення марних скарбів.

А ті хто блукали щодня без нічого,

Як злидні у купах сміття,

Залишились знов складовою німого

Кіно на задвірках життя…