Узяв з собою він лебідку білотілу —...

Узяв з собою він лебідку білотілу —

Листочок білий...

О як палав! він крила їй вправляв

І як моливсь —

десь в собі не бував

але любив що Богом прилетіло

Бо тіні

застували тіло — білим-біле

                         Що й білим з Господом дух листувавсь

Нічого їм ніхто не доспівав —

Та й не повірили б, бо не схотіли!..

І її серце

по листочку шаруділо...

Сльозою в сні і пропалила

І сам канон — ввійшов у сон

А потім вони... відлетіли...

23.05.2011