В ательє художника

в перекладі Марти Тарнавської

Christina Rossetti

In an Artist’s Studio

(One face looks out from all his canvasses…)

Одне лице глядить з усіх полотен,

ця сама постать — то сидить, то йде:

а ось вона й сама, укрита, жде,

а в дзеркалі весь чар її істоти.

Чи королева вся у позолоті,

чи вквітчане дівчатко молоде,

свята чи ангел на картині, де

ця сама думка в цій же самій плоті.

Так він живе лицем тим день і ніч,

вона ж на нього дивиться ласкаво,

ясна, мов місяць, мов мигтіння свіч,

не зблідла від чекань, і не лукава,

така, як в час надії перших стріч,

така, якою снить його уява.

***