В бункері

Оженився я в суботу —

А в неділю на війну.

А тепер я, брат, в піхоті

І до тещі — ні ну-ну.

Правда, є вже переправи,

Але ж трохи не з руки

До Полтави з-за Морави

З-за цієї, брат, ріки.

За столом саме в неділю

Я покинув молоду,

Так не встигши і весілля

Відгуляти до ладу.

Будьмо, друже! Будьмо, пиймо!

Що лишилося тепер?

Чоловіка взяла в прийми,

Мабуть, міліціонер.

Не знайду я, брат, такої,

Коли я останусь жив.

Так доп’ю хоч чарки тої,

Що в неділю не допив.

1945, Австрійські бункери