В часи непроханих ідей.

Ні не у тиші нив засохлих

Сидів і заглядав у двір,

Неначе з місяця у погріб

Серпом знімав цукровий чвир,

Де квітнув кмин під довгим небом

І коні в яблуках неслись,

І анаграми днів дуплетом

У кольорове одяглись…

О, жовті глиняні кургани!

Погляньте вгору, в Емпірей,

Як носії німої драми,

У час непроханих ідей.

Козаче пнися в гори плаєм -

У хащах краще ніж в степах,

Де рута радості палає

І вітер клякне на губах.

Нехай у кухлях остається

На дні (од чаю*) вогкий хмиз -

Як проща довга пісня ллється

Коли душа знаходить ліс.

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=DXUygENoFHU