в драговині

..там попіл звіяний в зливі

з руїни збігає брудно.

оманливими у хвилі

серпанку

тінями люди.

там на

островах драговиння

у холоді чахлі трави.

охлялі,

худі,

причинні

тварини у пошуках страви.

над ними ширяє хижо

та кружає зграя чорна -

хто впав,

у злиднях не вижив

цілким висліджує зором.

насичений сирістю вітер

вкриває брижами мляво

у днині багнисті угіддя

та помирає, пада

він на узлісся трухляве.

...он там,

на пеньку, 

у безлюдді

жабоподібний володар

жує слимаків із блюда,

короткими ніжками стиха

з ліні плюскає воду.

вдоволений видноколом

рохкає в смороді гнилі

та з мулу сипкого мола

він з блюда слизоту вилив.

враз посміхнувся з греблі

до сонця,

сірого диску... -

управно плигнув до неба

з голодним роззявленим писком...