В КРАЮ БАРВИСТИХ ВИШИВАНОК

В краю́ барвистих вишиванок,

В краю́ любові і добра́

Води набе́ру повен дзба́нок,

Відчую по́дих від тепла́.

В краю́ барвистих вишиванок

Я знову сяду на поріг,

Ще й вийду на старенький ґа́нок,

Бо шлях від серця там проліг.

В краю́ барвистих вишиванок,

Де жебоня́ть малі струмки,

Я стріну з радістю світанок,

Туди полинуть всі думки́.

В краю́ барвистих вишиванок

По травах ро́сяних пройду́сь,

Там срі́бен місяць, як серпанок,

До нього по́думки торкну́сь.

В краю́ барвистих вишиванок

Все серцю миле й дороге,

Смаку́єм каву з філіжа́нок,

Й проміння сонця там благе́.

В краю́ барвистих вишиванок

Цілко́м душею потону́,

Де пахне м’ята і рум’я́нок

На себе долю одягну́.

В краю́ барвистих вишиванок

Полине пісня, наче птах,

Із вуст чарівних бойківчанок,

Як доля сипле по світа́х.

В краю́ барвистих вишиванок,

Де мова рідная звучи́ть,

Слова́ всіх ніжних колиса́нок

Повік у серці будуть жить.

24.11.2021 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021

Свідоцтво про публікацію №121112506093