в краю покраяному до крайнощів...

в краю покраяному до крайнощів

смерть води живе в порожнім колодязі

з округлою форми луною від гуку всередину

яка буде здатна станцювати навколо секвої,

довести до дзену мідяний дзвін,

оселитися в глухому бункері вуха,

з якого пострибавши на одній нозі

витрусиш її собі на долоню

прозорим брязким дукатом

за який можна виміняти лиш тишу

та й та тепер виросла у ціні

а тому скоро кинеш луну назад

у порожній —

як лоно старої косарки — колодязь

і перш ніж піти

може почуєш раптовий сплеск —

рожевих щічок новонародженої води

ніби лелеки у ній омили свої порізи

від шкаралуп невисиджених яєць

10.11.23