В КРИЖАНОМУ ЦАРСТВІ

В крижаному царстві місто потонуло

І усіх за руку в казку повело,

Тріск усього гілля птаство все почуло.

Так по всьому царстві кожного вело.

Загорнулись в кригу всі кущі й дерева,

Так на кожну гілку одіж ця лягла,

В крижаную казку кличе Королева.

Це зробить красуня з легкістю змогла.

В крижаному царстві й під ногами крига,

Ще й блищить усюди, наче дзеркала,

На дорогах люди крутяться, як дзиґа –

Простелився килим з крижаного скла.

Ліхтарі свічадам* додають окраси,

А удень на сонці дивно виграють,

Іншої не треба цій красі прикраси,

Бо мороз і дощик все це додають.

Нас природа завжди чимось – та й дивує,

І заводить в казку, і у царство теж,

А красу навколо все без рук майструє,

Ще й сама знаходить для краси манеж.

Але всіх дивує, як вона чаклує

І будує царство з криги без майстрів,

Крижаную казку залюбки дарує

Дощ з морозом разом під пісні вітрів.

В крижаному царстві місто потонуло,

Гарне й небезпечне царство для усіх,

Щоб зимову казку все живе відчуло,

Треба щоб в таночку закружляв ще й сніг.

10.12.2021 р.

СВІЧАДО* - дзеркало

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121121007458